обвинуватити

обвинуватити
[обвиенува/тиетие]
-а/чу, -а/тиеш; нак. -а/т', -а/т'теи

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "обвинуватити" в других словарях:

  • обвинуватити — див. обвинувачувати …   Український тлумачний словник

  • обвинуватити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • обвинувачений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обвинуватити. || обвинува/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. обвинува/чений, ного, ч.; обвинува/чена, ної ж. Людина, яку обвинувачують у чому небудь. || юр. Особа, якій в установленому законом порядку пред …   Український тлумачний словник

  • обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі …   Український тлумачний словник

  • оскаржыти — каржу, жыш, Ол. Обвинуватити …   Словник лемківскої говірки

  • скаржити — скаржу, жиш, Св. Подавати скаргу на кого небудь; оскаржувати обвинуватити …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»